Носіння обличчям до світу – необхідність чи помилка?

Носіння обличчям ВІД себе:
– хребет дитини не підтримується, як слід;
– випрямлений дитячий хребет не амортизує кроки дорослого;
– таке положення перешкоджає правильному розвитку кульшових суглобів;
– з’являється перевтома і зайва емоційна напруга;
– порушується емоційний і чуттєвий контакт з дорослим;
– немає можливості для комфортного сну (дитина бовтається, голова теж);
– зміщений центр ваги, дорослому дуже важко нести;
– ніжки дитини б’ють дорослого по паховій зоні при ходьбі, заважають при сидінні або ходьбі по сходах.

В той же час носіння дитини обличчям до себе є фізіологічним і еволюційно сформованим на протязі мільйонів років:
– у зв’язку з прямоходінням у людей сформувалася виражена зона талії та стегон – це сприяє саджанню дитини на стегно або, точніше кажучи, на талію;
– хребта немовлят ще не має вигинів, є злегка закруглений і тому обмежує рухи стегна лише попереду тіла;
– стопи людських немовлят у положенні лежачи на спині часто повернені один до одного, що має сенс саме при посадці на стегно, коли стопи ще не зовсім втратили хапальну здатність;
– склад грудного молока і швидкість смоктання потомства Людина належить до тої групи ссавців види, молоко яких має низький вміст жиру та білка, тому малюки годуються через короткі проміжки часу або майже безперервно;
– специфічний розподіл жиру в організмі немовлят: темні ліпідні клітини, які ізолюють тіло малюка, набагато щільніше розподілені на спині немовляти, ніж на черевній стороні, тому постійний фронтальний контакт є чудовим захистом від втрати тепла тіла немовляти.

Тому носіння дітей обличчям ДО себе (як на руках, так і у фізіологічних дитячих переносках – слінгах-шарфах, май-слінгах, ерго-рюкзаках) зумовлене біологічно та має ряд переваг, а саме:
– фізіологічне положення дитини (рівномірна підтримка хребта та кульшових суглобів);
– ніжки дитини розташовані так, що не заважають дорослому ні при ходьбі, ні про сидінні;
– дитина може комфортно спати, поклавши голову на дорослого, її голівку можна зафіксувати, щоб не бовталася;

– можна годувати дитину грудьми;
– психологічний комфорт дитини, емоційна стабільність;
– збереження близькості та інтуїтивно-чуттєвого зв’язку зі своїм дорослим;
– комфортний розподіл навантаження на дорослого.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ФІЗІОЛОГІЧНІ СПОСОБИ НОСІННЯ ДИТИНИ
– Попереду (на животі)
Попри переконання деяких дорослих, дитині часто цілком вистачає бокового огляду при класичному носінні обличчям до мами. Щоб роздивлятися по сторонам, малюкові достатньо повернути голову. При цьому можна спілкуватися зі своїм дорослим і оточуючими, годуватися, а якщо втомився – з комфортом поспати.

– На боці
Положення на стегні дає дитині ще більший радіус огляду, при цьому зберігаючи всі переваги класичного носіння обличчям до мами: контакт зі своїм дорослим, психологічний комфорт, фізіологічне положення. Малюкові видно і те, що відбувається попереду, і те, що позаду.

– За спиною
Положення «за спиною» також забезпечує дитині досить широкий огляд. Найбільш зручно і оптимально воно буде в слінгу-шарфу (довгому або короткому). Шарф дозволяє розташувати дитину досить високо, так, щоб вона визирала з-за плеча свого дорослого. Трохи менш зручним буде май-слінг, а ось в ерго-рюкзаці дитина знаходиться досить низько і має огляд тільки з боків. Заспинне положення найчастіше використовується з дітьми старшого віку, після попереднього освоєння положення спереду і/або на стегні.

Як бачимо, забезпечити достатній огляд для підростаючого допитливого малюка не так вже й складно. При цьому абсолютно немає необхідності приносити в жертву здоров’я дитини та власну спину.

Авторка статті: Ольга НИКОЛЮК – сертифікована слінгоконсультантка,

членкиня ГО «Всеукраїнська асоціація слінгоносіння», авторка слінгоблогу O_Sling.